"Роз'єднання українців за конфесійним принципом доведе народ до повної руїни, якщо представники українських церков не знайдуть способу поєднання" (А. Шептицький)У всі часи церква зверталася до домінуючих ціннісних орієнтацій народу. Віра стала могутнім консолідуючим чинником, носієм державницької ідеології, суспільної моралі та культурного прогресу українського народу.Релігійні гасла супроводжували, а подекуди й ініціювали докорінні зрушення у суспільстві, надаючи ідеологічного забарвлення національно-визвольним рухам, народним повстанням, соціальним і політичним змінам.
Чітко розуміючи це, Андрій Шептицький виступав за об'єднання церкви в Україні. Митрополит був переконаний, що для розбудови Рідної Хати(так він називав Батьківщину) необхідна повна єдність українців, в тому числі й релігійна, а тому від імені греко-католиків пропонував програму релігійного примирення. Щоб дати українському народу єдність, різні християнські Церкви в Україні мусять позбутися того духу розколу і ненависті, який приводить до того, що українець українцеві – ворог. Результатом церковного примирення може стати відновлення Київської митрополії й подальше піднесення київського престолу до достоїнства патріархату. А. Шептицький пропонував ідею канонічного підпорядкування Київському патріархові, обраному з православних, якщо той визнає владу Вселенського Архієрея.
У незалежній демократичній Україні настав новий період історії православної церкви, яка поступово стає на шлях відновлення, самостійності, втраченої ще в 1686 р., оновлюється у своїй соборності й соборноправності. Однак ще маємо тягар старих і нових міжцерковних проблем, в епіцентрі яких – розподіл на Українську православну церкву в єдності з Московським патріархатом, Українську православну церкву Київського патріархату, Українську автокефальну церкву та Українську греко-католицьку церкву.
Я вважаю, що це питання надзвичайно важливе й актуальне сьогодні.Неможливо не говори про роль церкви у суспільному житті нації, адже без вирішення релігійних проблем українське суспільство не може рухатися до побудови правової демократичної держави і громадянського суспільства, необхідними атрибутами якого є національний розквіт і гуманізм. Неможливо досягти єдності між людьми, якщо представники церкви, яка відіграє важливу,а іноді ключову роль у їхньому житті, не дійшли згоди між собою.
Ось чому зараз одним із напрямків діяльності уряду є пошук шляхів об'єднання і створення єдиної помісної церкви.