Росія на початку ХХ ст.

Розвиток економіки

Росія на зламі XIX–XX століть стала на шлях модернізації, становлення і розвитку індустріального суспільства.За рівнем свого розвитку, швидкістю та інтенсивністю індустріалізації Росія належала до аграрно-індустріальних країн , зі слабко-середнім рівнем розвитку капіталізму. Економіка Росії характеризувалася:

— «наздоганяючим», форсованим характером розвитку капіталізму;

— формуванням економіки багатоукладного типу (поряд із капіталістичними зберігались і докапіталістичні, феодальні і патріархальні уклади);

— чимало починань в економічному розвиткові ініціювалися не суспільством, а державою;

— нестійким, кризовим розвитком суспільства.

РЕВОЛЮЦІЯ 1905-1907 pp.

Прологом першої російської революції став страйк робітників Путилівського заводу у Петербурзі, що розпочався 3 січня 1903 р. Вранці 9 січня 1905 р. народний похід до царя на чолі з Гапоном закінчився розстрілом беззбройних робітників. Понад тисяча вбитих і п’ять тисяч поранених — таким був результат наївної віри у доброго царя-заступника. Події «кривавої неділі» приголомшили російську громадськість і викликали бурю протестів по всій країні. У Росії розпочалась революція. 25-літні спроби царського уряду врятувати країну від революції, розв’язавши протиріччя її розвитку шляхом реформ, зазнали невдачі.Завдання революції полягали:

• у вирішенні аграрного питання (ліквідація поміщицького землеволодіння, викупних платежів 1861 р., общини та кругової поруки тощо);

• у встановленні конституційно-демократичного устрою в Росії (ліквідація самодержавства, демократизація суспільного життя, проголошення та юридичне закріплення прав та свобод громадян);

• у розв’язанні назрілих проблем соціального характеру (встановлення 8-годинного робочого дня та мінімального розміру заробітної плати, виплата пенсій, створення системи соціального захисту);

• у вирішенні національного питання (реалізація прав націй на самовизначення).

Основні події революції:

9 січня 1905 р.	«кривава неділя», початок революції
січень-лютий 1905 р.	масові страйки, в яких взяли участь 440 тисяч робітників
червень 1905 р.	повстання на панцернику «Потьомкін»
17 жовтня 1905 р.	царський Маніфест
7-18 грудня 1905 р.	збройне повстання в Москві, придушене царським режимом
1906-1907 рр.	спад революції та її поразка

Царська влада, що виявила після поразки в російсько-японській війні невпевненість у собі, зуміла в 1906-1907рр. взяти ініціативу у вирішенні політичних проблем., а в наступні роки відносно стабілізувати політичну ситуацію в країні. Проте основні протиріччя в Російській імперії не були розв’язані. Невирішеним залишалось і національне питання.

НАЦІОНАЛЬНЕ ПИТАННЯ В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ

 На території Росії жили представники понад 100 націй. Деякі з них (українці, поляки, литовці, грузини, вірмени тощо) втратили державність у ході територіальних загарбань Російської імперії, що відбувалися або у вигляді воєнних завоювань, або «добровільного приєднання».Єврейські політичні лідери в своїх програмах намагалися об’єднати боротьбу за громадянські права з національними інтересами свого народу.

Українські політики відстоювали необхідність докорінних реформ у державі, виступали за рівність всіх надій перед законом.
Майже всі польські партії виступали за автономію Царства Польського. Деякі з них тяжіли до терору, закликали до збройного повстання.

Основні цінності та здобутки людства на початку ХХ ст.

Соціально-еккономічний розвиток на початку ХХ ст. сприяв поліпшенню матеріального становища людей,особливо в розвинутих країнах Европи та Північної Америки.

Державна влада в демократичних країнах проводила соціальні реформи, підтримувала громадський порядок, прагнула задовольнити інтереси всіх верств населення, збалансувати їх.Під захистом держави знаходилась приватна власність, гарантувалась свобода підприємництва та ініціативи.

Світовим центром науки і культури була Європа. Найважливішими науковими осередками стали університети, наукові відкриття все швидше запроваджувалися у виробництво, їхніми плодами користувалися все більше людей. Розпочалася науково-технічна революція, збагачуючи людей небаченими можливостями задоволення матеріальних і духовних потреб, проте й спричиняючи наростання екологічних та інших проблем, що набули глобального, загальнолюдського значення.

Тож не дивно, що ці часи здобули назву «Lа bellе роgие» (з французької - «щаслива епоха»). Однак насправді розквіт торкнувся лише декількох країн, до яких належали насамперед Велика Британія, Франція, США, Канада, дещо пізніше - Німеччина. Економічне та культурне піднесення переживали також Росія, Австро-Угорщина та Італія.

Проте зростання протистояння між воєнно-політичними блоками, гонка озброєнь, наростання шовіністичних тенденцій у країнах призвели до розв'язання Першої світової війни, яка стала найкривавішою подією та першою загальнолюдською катастрофою в історії людства.

Проте зростання протистояння між воєнно-політичними блоками, гонка озброєнь, наростання шовіністичних тенденцій у країнах призвели до розв'язання Першої світової війни, яка стала найкривавішою подією та першою загальнолюдською катастрофою в історії людства.